Митрополит Андрей Шептицький. Університет
Західні українці від початку ХХ століття мріяли про власний університет. Цю ідею палко підтримував та лобіював митрополит Андрей Шептицький. Його виступ у віденському сеймі, у Палаті Лордів, став вирішальним у створенні українського університету у Львові. 1913 року цісар видав декрет, за яким український університет у Львові планували відкрити 1 вересня 1916 року. Однак після поразки українців у боротьбі за ЗУНР, поляки закрили навіть українські кафедри та звільнили багатьох професорів-українців у Львівському університеті. Таємний Український Університет, який об’єднав професорів та студентів, окупанти брутально ліквідували у 1925 році. Відтак митрополит Андрей Шептицький виступив з ініціативою створення вищої богословської школи.
У 1929 році засновано Богословську Академію у Львові — основу майбутнього Католицького Університету. Її створили на основі теологічного відділу львівської семінарії, який теж вважався частиною підпільного університету. Академія стала найбільшим навчальним закладом католиків східного обряду, деякі студенти приїздили з-за меж Галичини: Буковини, Закарпаття, Югославії та Болгарії.
Ректором вишу став майбутній предстоятель УГКЦ Йосип Сліпий. Митрополит помітив здібності молодого семінариста Йосипа ще на другому курсі та відрядив його на студії до Інсбрукського університету (Австрія), де той здобув класичну освіту і захистив дві наукові дисертації у галузі догматичного богослов’я. Після навчання у Римі Й. Сліпий повернувся до Галичини і по трьох роках викладацької роботи Андрей Шептицький призначив його на посаду ректора Греко-католицької духовної семінарії у Львові на основі якої і була створена академія. Ректор реформував навчання в Богословській Академії за найновішими зразками європейських католицьких університетів. Академія пропонувала п’ятирічну програму, у 30-х тут навчалось 350–400 студентів, щороку випускалось 50–70. Кращих спудеїв Шептицький відправляв на навчання за кордон, особливо до Інсбруку та Риму.
Академія стала центром богословських та філософських наук, акцентувала увагу в теологічних студіях на літургійних та інших особливостях Східного обряду, історії єднання Української церкви з Римом, Східної догматики. Навчання велось українською та латинською. Академія видала 21 том праць, розвивала бібліотеку та музей.
Шептицький передав академії цілий маєток, а для оздоровлення викладачів та семінаристів існувала база відпочинку біля Львова. Митрополит планував перетворити Богословську Академію в Український Католицький Університет з факультетами права та медицини. Медичний відділ мав бути створений на основі ще одної інвестиції Шептицького — Народної Лічниці. Правничий факультет мав відкритися восени 1939 року. Війна зашкодила великій справі.
Академія знаходилась у будівлі ХІХ століття, каплицю академії в 1929 році оформив видатний український художник Петро Холодний у стилі модерн. Семінарія також володіла двома старими будинками, які раніше належали Сестрам Домініканкам, а головною домінантою комплексу виступала цекрва Святого Духа з високою дзвіницею, церкву зруйнувала німецька авіабомба у 1939 році. У 1944 році академію було зачинено більшовиками, майно націоналізовано, а розкішну бібліотеку передано Львівській філії Академії наук Української РСР. Коли у 1963 році завдяки зусиллям Папи Івана ХХІІІ та президента США Джона Кеннеді Йосипа Сліпого було звільнено після 18-літнього ув’язнення в СРСР, він заснував Український Католицький Університет у Римі.
Із проголошенням незалежності мрію митрополита підхопили його послідовники в Україні. Сьогодні Український Католицький Університет у Львові розбудовує найсучасніший освітній центр у державі.