Митрополит Андрей Шептицький. Земельний банк гіпотечний

На початку минулого століття чимало українців не мали ні землі, ні грошей, щоб її купити. Митрополит Андрей Шептицький став співзасновником першого українського банку Галичини. Установа забезпечувала доступні кредити українцям, адже австрійські, а пізніше польські банки часто відмовляли. Банк відкрився у квітні 1910-го року і може вважатися народним. Його акціонерами стали усі верстви: від селян до урядовців. «Земельний банк гіпотечний» (ЗБГ) позбавив їх залежності від іноземних лихварів, допомагав розвивати бізнес, купувати землю та вдосконалювати фермерське господарство.

ЗБГ було засновано з фондом акцій в один мільйон крон, 2500 акцій продавали за 400 крон кожна. Андрей Шептицький став одним з найбільших акціонерів Земельного банку гіпотечного, придбавши 100 акцій. П’ять акцій забезпечували власникові один голос і він не мав права на більш ніж 20 голосів. Ще стільки ж акцій придбало товариство «Дністер». На рахунках банку Шептицький у 1910 році мав 4,4 мільйони крон. Банківські рахунки Шептицького мали назви відповідно до потреб: «Національний музей», «Крилос», «Унів», «Гошів», «Яхторів». До 1914 року банк видав 1850 довготермінових іпотечних позик для селян на суму 7,3 мільйони крон. Хоча після Першої світової війни загальна девальвація гостро вдарила по власному капіталу банку, у 30-х роках вони виросли до п’яти мільйонів злотих, активи становили 800 000 злотих.

ЗБГ займався довгостроковим кредитуванням житлового будівництва під заставу земельних ділянок і нерухомості. Банк також допомагав у разі тимчасових фінансових труднощів українським кооперативам і купецтву, що належали до «Сільського господаря», «Народної торгівлі» або «Маслосоюзу». Як наслідок — у 1936 році торговельний оборот українських молочарських спілок на Галичині майже вдвічі перевищував виторг такої самої кількості польських кооперативів і становив 8,36 мільйона польських злотих.

Митрополит був обережний у веденні бізнесу та намагався диверсифікувати ризики. У спостережній раді банку працювала людина, що опікувалася інвестиціями Андрея Шептицького — о. Тит Войнаровський. А. Шептицький дбав про те, щоб банк скуповував різні типи цінних паперів у різних власників, щоб мінімізувати ризики їх втрат чи банкрутства. Купівля-продаж цінних паперів банком давала більші прибутків з акцій, відтак це був надійний шлях збільшення статків для митрополита.
Директорами банку були О. Кульчицький (1910–30) та В. Сінгалевич (1930–39). Офіси установи знаходилось у чудовій кам’яниці по вулиці Руській у Львові, знаної як будинок товариства «Дністер». У будинку досі можна бачити характерні написи на дверях: «Канцеляріи», «Ліквідатура», «Начальникь», «Дирекція». Також ЗБГ відкрив свою філію у Станиславові (Івано-Франківську).

Не без допомоги Андрея Шептицького Земельний банк гіпотечний став єдиним українським банком, який визнали у світі, а його цінні папери оплачувалися у всіх банках Європи. Коли радянські війська ввійшли до Львова у 1939 році банк було націоналізовано.

Дивіться також

Вечір вшанування 79-ї річниці відходу до вічності митрополита Андрея Шептицького 5 листопада Принц Максиміліян Саксонський – друг Андрея Шептицького 6 листопада День пам'яті Митрополита Андрея Шептицького у Львові | 1.11.2021 1 листопада Ліліана Гентош. Виклики Митрополита Андрея Шептицького 3 листопада Спадщина Андрея Шептицького 1 листопада Кардинал П’єтро Паролін зустрівся з Президентом України 17 червня